Урок художньої культури у 9 класі

Урок№18

Народна і професійна, духовна і світська культура: характерні риси, відмінності, взаємопроникнення. Національна художня культура. Збереження культурної спадщини.

Мета: дати поняття про духовну культуру як духовне явище, вчити порівнювати зразки народної та професійної культури; знаходити ознаки взаємодії; сприяти формуванню художнього смаку і естетичному розвитку особистості.

Обладнання: матеріали, які висвітлюють художню творчість народних та професійних митців (художників, скульпторів, музикантів, виконавців).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу ( з творчим підходом).

Додаток 1. А.Вівальді

Додаток 2. Марлен Кривий танець

Додаток 3. Український народний танець

Додаток 4. Барвіночок

Додаток 5. Ігри регіонів України

Додаток 6. Стилі архітектури

Додаток 7. Музей Пирогово

Додаток 8. Петриківський розпис

Додаток 9. Віночок українських народних пісень

Додаток 10. Україна має талант

Хід уроку

I.Організаційна частина

Оголошення теми та мети уроку.

Обговорення визначень, що стосуються поняття «культура».

III.Подання нового матеріалу

Слово вчителя. Духовна культура – одна із сторін загальної культури людства, вона протиставляється матеріальній культурі ( але вони тісно пов’язані між собою). Духовною культурою є явища, пов’язані з свідомістю, інтелектуальною, а також емоціонально – психологічною діяльністю людини , -це мова,звичаї, вірування, знання, мистецтво. Є думка, що духовність людини якнайповніше збагачується у процесі спілкування з мистецтвом. Мистецтво є вічною цінністю, його позитивна енергетика спрямована на формування творчої особистості. Мистецьки шедеври дають змогу поринути в емоційно- чуттєвий світ іншої людини, а відтак-зрозуміти її.

Кожний із видів мистецтва, впливаючи на душу людини загалом,торкається різних її струн, і в цьому розумінні кожен із них самобутній і незамінний. Під час зустрічі з шедеврами у людини виникають художні емоції, сильні почуття( співчуття, гніву, захоплення). Вони є наслідком не пасивного, а неодмінно творчого сприймання, активізації розуму й уяви. Справжнє розуміння мистецьких творів потребує залучення до художнього сприйняття всього масиву знань щодо епохи , засобів художнього мислення автора і його прийомів тлумачення світу, особливості жанру мистецтва до якого належить твір.

Слухання музичного твору.

 А.Вівальді. Пори року «Зима»(дод.1)

·        Які емоції викликала у вас прослухана музика?

·        Чи можна назвати ці твори шедеврами?

В структурі культури виділяють такі поняття-народна культура та професійна.

Народна культура – вона створюється анонімними творцями, що не мають професійної підготовки. Основною умовою народної культури є доступність її сприйняття народом, співзвучність з його інтересами і світоглядом. В основі народної культури лежать традиції, що відіграють роль генетичної пам’яті людей. Яскравим прикладом є міфи, легенди ,казки, пісні, танці, архітектура, живопис.

Професійна культура створюється людьми, які пройшли відповідну підготовку, мають освіту за фахом, який відповідає процесам їхньої творчості.

Було б хибним вважати, що між народною і професійною культурою не існує зв’язку: народна культура не протистоїть загально художнім процесам розвитку. Народна культура засвоює окремі елементи професійної культури. трансформуючи їх і поєднуючи з традиційними художніми прийомами.

Водночас народна культура живить своїми цілющими силами професійну культуру.

Перегляд та обговорення відеороликів.

·         «Кривий танець» у виконанні народних та професійних виконавців.(дод.2,3)

·        Дитячі ігри – народне та професійне виконання.(дод.4,5)

·        Народна архітектура –професійна архітектура (взаємопроникнення).(дод.6,7)

·        Художні промисли –Петриківський розпис.(дод.8)

·        Українська пісня.(дод.9,10)

IV.   Закріплення вивченого матеріалу.

 Підведемо підсумки уроку у вигляді культурологічного диктанту. Учитель читає тези, які характеризують дані культури у довільному порядку, учні записують характеристику у два стовпчики.

Народна культура

·        Колективна, анонімна творчість.

·        Усна форма поширення.

·        Передача способом безпосередньої комунікації.

·        Зв'язок з віковими народними традиціями.

·        Імпровізаційність багато варіативність.

·        Етнічна специфічність.

Професійна культура

·        Висока технічна складність.

·        Витонченість естетична якість.

·        Зафіксоване авторство митця

·        Обов’язкова фахова освіта та професійна підготовка.

·        Певна залежність творчості від духовних потреб замовників.

Народна та професійна культури доповнюють одна одну і складають цілісну картину панорами культури мистецтва.

V. Домашнє завдання. Знайти приклади до теми «Взаємопроникнення народної та професійної культури»